- кулеметний
- -а, -е.Прикм. до кулемет. || Озброєний кулеметом (кулеметами).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
кулеметний — [кулеиме/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
кулеметний — прикметник … Орфографічний словник української мови
автоматно-кулеметний — прикметник … Орфографічний словник української мови
рушнично-кулеметний — прикметник … Орфографічний словник української мови
станок — I нка/, ч. 1) Зменш. пестл. до стан I 1). 2) заст. Те саме, що станик 1). 3) заст. Половина плахти. II нка/, ч. 1) військ. Металева основа, на якій укріплюється гармата, кулемет і розміщуються прицільні, поворотні і т. ін. механізми. Кулеметний… … Український тлумачний словник
шквал — у, ч. 1) Навальний, різкий раптовий порив сильного вітру (іноді з дощем). 2) перен. Про що небудь, що з явилося раптово, навально, в значній кількості, обсягу і т. ін. || Сильний, масований вогонь (перев. артилерійський чи кулеметний). || Дуже… … Український тлумачний словник
шквальний — а, е. 1) Який є шквалом; із шквалами (у 1 знач.). 2) Сильний, масований (про артилерійський чи кулеметний вогонь) … Український тлумачний словник